У процесі вибору майбутнього будинку крім безлічі різних питань одним з головних є вибір типу будинку як такого. У нашій статті ми спробували розібратися в тому, який будувати будинок краще і для кого більше підійде.

Найбільш поширені види вітчизняних малоповерхових житлових будинків – одно-, двоповерхові і мансардні. Зовсім незначний відсоток поки складають спарені і блоковані будівлі. У країнах Західної Європи, особливо в Англії та Франції, і в Скандинавських країнах вони користуються великим попитом.

Щоб вибрати найбільш підходящі види житлових будинків, розглянемо переваги і недоліки кожного з них.

Одноповерхові будинки

У таких будинках всі житлові приміщення розташовуються на одному рівні. Це дозволяє створити планування, зручне для всіх, особливо для літніх людей, яким часом важко підніматися по сходинках на верхні поверхи. При виборі планування будинку намагаються продумати максимум зручностей для всіх членів сім’ї, дотримуючись функціонального зонування.

Зазвичай будинок умовно ділять на житлову і підсобну (нежитлову) зони. Перша включає в себе спальні, дитячі, вітальні, їдальні, кабінет, кімнати для гостей. У підсобну зону входять: передня, кухня, санвузли, комори, майстерня, котельня та інші приміщення.

Залежно від величини будинку і розміру ділянки, в одноповерховому будинку передбачають один або два входи. Додатковий вхід як правило відкривається безпосередньо в кухню або невеликий тамбур і служить зв’язком з ділянкою і підсобними приміщеннями. При розміщенні кухні намагаються передбачити можливість спостереження за під’їздом до ділянки, а також за ігровим майданчиком для дітей.

Переваги. Завдяки простому конструктивному рішенню такі будинки легко будувати і ремонтувати. Вони зручні в експлуатації.

Недоліки. Якщо сім’я велика, знадобиться багато кімнат – і будинок займе багато місця на ділянці. Крім того, ускладниться його внутрішнє планування, так як з’являться додаткові коридори.

Зовнішній вигляд і витрати по утриманню одноповерхового будинку безпосередньо залежать від його конфігурації. Велика протяжність зовнішніх стін веде до зростання втрат тепла. Також потрібно досить багато будівельних матеріалів для зведення стін, фундаменту, даху. Тому споруда і експлуатація великого і цікавого з точки зору архітектури та планування одноповерхового будинку обійдеться недешево.

Двоповерхові будинки

Такі будинки доцільно будувати на невеликих ділянках. Зазвичай в них другий поверх відповідає по площі першому. Особливу підгрупу будинків цього типу складають споруди з другим поверхом, який за площею менший від першого.

Будинки з неповним другим поверхом.

Існує кілька різновидів таких будинків:

– на даху одноповерхової частини будинку влаштовують експлуатовану покрівлю, на якій розбивають терасу або зимовий сад;

– будинок будують на схилі – в цьому випадку в частині будинку, яка розташована нижче за рельєфом, виходить два поверхи, а у верхній – один;

– будинок перекритий односкатною покрівлею. У вищій його частині розташований другий поверх. Висота одноповерхової частини може бути збільшена – зазвичай тут розташовують загальну кімнату.

Переваги. Економиться площа ділянки. Двоповерховий будинок легко поділити на зони. На першому рівні влаштовують денну зону для активного проведення часу. Тут мають вітальню, кухню, санвузол, кабінет. Другий рівень відводять під зону відпочинку зі спальнями, дитячою, санвузлом, ванною. Розміщення житлових приміщень на двох рівнях дозволяє створити компактну схему розташування опалювальних приладів (при пічному опаленні), забезпечивши кілька приміщень теплом від одного вогнища. Також один під одним намагаються компонувати сантехнічні блоки.

Недоліки. Щоб потрапити на другий поверх, потрібні сходи, а це веде до подорожчання будівництва в цілому. На другому поверсі бажано влаштувати додаткові санвузли.

проектування будинків по типах будівель

Будинки, що будуються на складному рельєфі, а також з частково вбудованими підвальними і цокольним поверхами обходяться дорожче, ніж побудовані на рівному місці.

Мансардні будинки

У таких будинках при влаштуванні скатних покрівель використовується частина горищного простору. Висоту мансардного поверху допускається проектувати нижче висоти основного. За площею верхній «поверх» менше нижнього.

Існує два основні варіанти облаштування мансардного простору. При першому площа горища використовують практично повністю – навіть важкодоступні місця (в них зазвичай роблять вбудовані шафи або комору), у другому – тільки її частину. У першому випадку всю поверхню ската даху ізолюють і облицьовують, у другому – невикористаний простір за стіною мансарди на рівні підлоги ізолюють аж до зливу даху.

Для кращої експлуатації горищного простору стелю кімнат часто роблять зі зрізаними кутами (висота стіни до низу похилої частини стелі повинна бути не менше 1,6 м).

Переваги. Якщо порівнювати чердачні одноповерхові будинки і мансардні, то останні дозволяють скоротити площу під будинком на 30-40% і, відповідно, зменшити довжину фундаментів і витрати на інженерні комунікації. Тому такі будинки вважаються більш економічними і будувати їх доцільно на невеликих ділянках.

Мансардні будинки несуть в собі всі переваги двоповерхових в плані зонування і функціональної організації внутрішньої взаємозв’язку житлових і підсобних приміщень. Горищний простір найбільш повноцінно використовується при влаштуванні покрівлі із зламом. Однак в цьому випадку конструкція даху дещо ускладнюється.

Недоліки. Щоб мансарда відповідала всім необхідним нормативним вимогам для житлових приміщень, повинні бути проведені роботи по її утепленню, влаштуванню вентиляції, природного освітлення (встановлення вертикальних або похилих мансардних вікон), обшивці похилих стін (скатів) та інших внутрішніх поверхонь.

Всі перераховані роботи, а також влаштування внутрішньобудинкових сходів веде до подорожчання будівництва в цілому.

Блоковані будинки

Це кілька житлових будинків із загальними торцевими стінами і ізольованими входами. До кожного будинку прилягає ділянка. У більшості випадків блоковані будинки мають подібні зовнішнє і внутрішнє рішення, що створює передумови для максимальної стандартизації конструктивних елементів і будівельних деталей. Це прискорює процес будівництва.

Такі будинки будують одно-, дво- і триповерховими. У двоповерхових квартири можуть бути розташовані в двох рівнях або в одному (поверхове розміщення). У другому випадку влаштовують самостійно тільні входи в верхні і нижні квартири, а ділянки для верхніх квартир розміщують по одну сторону будинку, а для нижніх – по іншу. Планування одного блоку передбачає влаштування двох входів (з вулиці і з ділянки), передня і кухня повернені на вулицю, а вітальня виходить в сад. Або на вулицю повернена передня і вітальня, а кухня розташований з іншого боку будинку.

Блоковані будинки раціонально зводити при забудові ділянок з крутим ухилом. Це дає можливість використовувати території, малопридатні для інших прийомів забудови, влаштовувати тераси у кожного блоку і забезпечувати хороший вид з вікон.

Переваги. Такі будинки більш економічні, ніж споруди тієї ж поверховості, але окремо стоять. Це пояснюється перш за все значним зменшенням площі і кількості зовнішніх стін, можливістю застосувати полегшені конструкції, збільшенням щільності забудови, меншою протяжністю вулиць і комунікацій.

В одноповерховому блокованому будинку вартість квадратного метра житлової площі менше на 15-17%, ніж в окремому, а витрати на опалення скорочуються на 30-50% (по відношенню до спареного будинку – 5-7% і 10-12% відповідно).

Найчастіше в блокованих будинках передбачають два рівня. У порівнянні з одноповерховими (при тих же площах) протяжність двоповерхових будинків по фронту забудови значно скорочується.

Недоліки. Для цього типу будинку характерна велика щільність забудови, а також погана ізольованість від сусідів. Одноповерхові блоковані будинки в економічному плані поступаються двоповерховим головним чином за рахунок відносного збільшення вартості покрівлі і фундаментів, зниження щільності забудови і відповідного збільшення витрат на комунікації і дороги. Однак відсутність внутрішньоквартирних сходів компенсує подорожчання.

Планування як фактор економії коштів

При виборі типу будинку слід враховувати зв’язок між формою майбутньої споруди і природно-кліматичними умовами району будівництва. У північних регіонах країни, де сувора зима, а теплий період порівняно короткий, потрібно прагнути до компактного плану будинку. При великій кількості виступів і протяжності зовнішніх стін збільшуються тепловтрати. З цих позицій найекономічнішим буде будинок спрощеної конфігурації, без будь-яких зламів в плані і надмірностей.

Будинок з мансардним поверхом зажадає для створення комфортних умов проживання значних коштів і зусиль по утепленню мансарди. При вході в будинок з вулиці повинен бути передбачений тамбур або засклена веранда. Останню влітку можна використовувати в якості житлової кімнати. У південних регіонах країни слід передбачити лоджії і тераси, розташовані в безпосередній близькості до спалень і віталень.

Для поліпшення мікроклімату будинку, його захисту від перегріву велике значення має наскрізне провітрювання і застосування сонцезахисних засобів – жалюзі, маркіз, віконниць, козирків та інших. Доцільно робити літні кухні та упорядковані майданчики з бруківки.

Влаштовувати мансардний поверх в цьому випадку немає сенсу – жарким літом тут буде душно. Скатну покрівлю можна замінити плоскою і використовувати для влаштування тераси.

Чи виправдане будівництво будинку з неповним другим поверхом

На даху одноповерхової частини, що примикає до приміщень другого поверху, можна поставити навіс, меблі, контейнери з зеленню, тим самим створивши для себе додаткову можливість бути на свіжому повітрі.

Сподобалась стаття? Підпишись на оновлення сайту >>>

З повагою, адмін сайту “Буд-Інфо