Для відводу поверхневої і дощової води, крім гідроізоляції фундаментів та підвалів, слід влаштувати відмостку – водонепроникну смугу нижче рівня горизонтальної гідроізоляції стін,що виступає за звис карниза і має ухил від стін будівлі, яка буде додатковим гідроізоляційним покриттям фундаменту. Зазвичай відмостка виконується по закінченні будівництва , коли оздоблений фасад або хоча б цоколь будинку.
Конструкції відмосток бувають різними. Всі вони потребують пристроїв водостоку з даху будівлі. Верхнє покриття може бути виконане із щебеню, гравію, асфальту, бетону. Ширину приймають не менше 60 см, а на просідаючих грунтах – не вужче 100 см. Роблять вимощення з певним ухилом від стін будинку , що звичайно дорівнює 1-2% ширини відмостки ( 10-20 мм на 1 м ширини). І хоча це майже незамітно, такий ухил забезпечує гарантоване відведення води від фундаментних стін.
Важливо правильно утрамбувати грунт по периметру фундаментних стін. Виконайте цю роботу відразу ж після закінчення нульового циклу.
Перед початком робіт обов’язково потрібно зняти рослинний шар. Він не тільки заважає добре утрамбувати грунт, але й поглинає і утримує вологу, що руйнівно для стін будівлі нижче рівня вимощення. На звільнене місце слід укласти дренажний шар, наприклад із щебеню. Товщина шару залежить від зернового складу і крупності зерен піску, що використовується для засипки, і від виду фінішного шару (наприклад, бруківка).
Товщина дренуючого шару вираховується з урахуванням товщини покриття підготовки, щоб верх вимощення опинився на розрахунковому рівні. З товщини знятого рослинного шару (наприклад, 20 см) віднімається товщина покриття (наприклад, бруківка – 6 см) і товщина підготовки (наприклад, пісок – 5 см). Разом товщина дренажного шару складе 9 см. Цей шар призначений для заповнення поглиблення, яке виникло після зняття рослинного шару, і дозволяє підняти фінішне покриття на необхідний рівень, особливо якщо відмостка одночасно виконує функцію пішохідної доріжки. Зверху його покривають асфальтом шаром 20-30 мм.
Асфальт можна замінити шаром бетону класу не нижче В15 товщиною 7-10 см. Мінімальна товщина підготовки в цьому випадку – 10 см.
Бетонні вимощення рекомендується посилювати сіткою з осередками 100 х 100 або 150 х 150 мм з дротяної арматури діаметром 4 мм. При бетонуванні вимощення у кутах будівель і по довжині через кожні 6 м доцільно встановлювати дошки, створюючи деформаційні шви. Укладений бетон можна покрити цементним розчином (20-30 мм), поверхня якого посипають сухим цементом 2-3 мм і залізнять.
Бетонне вимощення можна декорувати каменями (зазвичай це галька діаметром від одного до декількох сантиметрів) або покрити плиткою. Але в будь-якому випадку – при використанні як бетону, так і штучних матеріалів – слід пам’ятати про зазор між відмосткою і стіною. Його призначення – захист від пошкодження та руйнування гідроізоляції стін підвалів. Якщо зазору немає, то вимощення під дією морозу чинитиме тиск на стіну, а в результаті ходіння по ній буде осідати й пошкоджувати ізоляцію на зовнішній поверхні фундаментної стіни.
Щоб цьому запобігти, необхідно залишити компенсаційний шов товщиною 1-2 см і заповнити його піском або пінополістиролом. Іноді достатньо укладання між стіною і відмосткою двох шарів руберойду.
Ефективність відмосток значно підвищується, якщо на дальних від стіни сторонах влаштувати бетоновані водовідвідні канавки глибиною 10-15 см.
Сподобалась стаття? Підпишись на оновлення сайту >>>
З повагою, адмін сайту “Буд-Інфо“
