Цоколем називають огороджувальну стіну підвалу або фундамент, що знаходиться вище рівня землі. Висота цоколя залежить від виду матеріалу, з якого виконана відмостка. Якщо це гравій або щебінь, досить підняти цоколь на висоту 30 см. Якщо ж це тверда плоска поверхня (наприклад, бетон або бруківка), висоту потрібно збільшити до 50 см.
Цоколь, а також фундамент, відмостка, дренаж ( детальніше що таке дренаж ) відносяться до конструктивних елементів нульового циклу будівлі.
Западаючий (втоплений) цоколь кращий з точки зору надійності і економічності. Він дозволяє захистити гідроізоляційний шар від механічних і атмосферних впливів. Але з точки зору теплозбереження він програє більш товстому виступаючому цоколю.
Виступаючий цоколь, як правило, влаштовується для будинків з тонкими стінами (каркасних, дерев’яних, рубаних). Він також забезпечує влаштування теплого підвалу. Однак недолік такого цоколя полягає в тому, що гідроізоляційний шар не прикритий зверху. Для цього потрібно монтування виступаючого козирка по периметру.
Розташовувати цоколь в одній площині зі стінами недоцільно (навіть якщо він і зовнішні стіни будинку виконані з одного і того ж матеріалу), так як гідроізоляція цоколя виявляється відкритою для впливу атмосферних опадів.
Найбільш довговічний бетонний цоколь, яким обносять всю будівлю по периметру. Його бажано робити без горизонтальних і вертикальних швів. Для виконання використовуються розчини на основі високоміцного цементу марки 300-400. Запобігти утворенню тріщин і надати додаткову міцність дозволяє армування. Для цього застосовуються сітки з вічками 15-20 см з дроту діаметром 5-6 мм або стрижні діаметром 8-12 мм. Для стрічкового фундаменту цоколем служить його надземне продовження.
Зовнішню поверхню цоколя зазвичай декорують плиткою або натуральним каменем. Останнім часом з метою поліпшення споживчих властивостей будівель велика увага приділяється утепленню цоколя. Доведено, що саме тут тепловтрати в холодну пору року виявляються найбільшими.
У цоколі передбачається облаштування вентиляції. Для попередження накопичення вогкості і розвитку процесів гниття повітря в підвалі, цокольному поверсі чи у під підлоговому просторі має оновлюватися. Провітрювати цокольне приміщення можна або за допомогою відповідних механізмів, або шляхом природної або змішаної вентиляції.
Останній спосіб являє собою метод вертикальних каналів. У протилежних кінцях цоколя роблять два отвори: перший забезпечує приплив свіжого повітря біля підлоги, інший виступає в ролі витяжки біля стелі. Отвори мають розмір близько 14 х 14 см і зазвичай оздоблюються деревом. Крім того, хорошу вентиляцію можуть забезпечити отвори розміром 15 х 25 см, розташовані по кілька штук з кожного боку будинку. Для захисту від щурів і мишей їх закривають сіткою.
Вентиляція необхідна для забезпечення довговічності дерев’яної підлоги. Для прикладу, традиційні для сільського будинку дощаті підлоги на лагах, що покладені на цегляні стовпчики, повинні мати під собою тепле підпілля заввишки не менше 25 см. Більша висота викличе тепловтрати, а менша буде сприяти погіршенню вентиляції і гниттю підлоги.
Ще по темі: як правильно утеплити фундамент
Сподобалась стаття? Підпишись на оновлення сайту >>>
З повагою, адмін сайту “Буд-Інфо“
