Влаштування підвалу під будинком пов’язане з великими труднощами, особливо при високому рівні залягання грунтових вод. Тому підвал або високе підпілля бажано будувати на сухих грунтах.
Висота підвалу повинна бути не менше 1,9 м, що дозволяє розмістити в ньому господарські та складські приміщення. При необхідності установки генератора тепла (котла) на газовому паливі висота підвалу повинна бути не менше 2, 2 м.
Для підвищення міцності стін , кладку армують металевими сітками через 30-40 см по висоті та влаштовують залізобетонні армовані пояси по периметру будівлі. До бетону, що використовується при спорудженню підвалу, теж пред’являються особливі вимоги. Він повинен бути виготовлений в бетономішалці на основі портландцементу марки М500 та вище.
Склад бетону в об’ємних частинах: цемент – 1, промитий пісок – 2-3, гранітний щебінь – 4, вода – 0,7-1. Укладати бетон слід невеликими шарамита ущільнювати за допомогою вібратора, не перериваючи роботу довше ніж на півдня. Опалубку роблять з обрізних дощок товщиною 40 мм, і підперають через 0,5 м.
Зовнішня гідроізоляція підвалів або підпілля виконується у всіх випадках. При виконанні вертикальної гідроізоляції її верхній край повинен бути вище рівня грунтових вод на півметра.
При розташуванні підлоги підвалу нижче рівня грунтових вод додатково потрібна підпідлогова гідроізоляція із застосуванням поліетиленових плівок з влаштуванням основи підлоги із монолітного залізобетону.
Останнім часом для гідроізоляції будівлі широко застосовується гідросклоізол – рулонний матеріал, що складається зі склотканини, покритої з двох сторін шаром бітуму із наповнювачем і технологічними добавками. Правда, такі складні роботи доведеться проводити в затоплених водою котлованах.
На сухих грунтах підготовку під підлоги влаштовують із щебеню. Також потрібна бетонна відмостка товщиною від 5 см, покладена на осілу протягом року мяту глину.
Якщо рівень грунтових вод вище рівня підлоги підвалу, підлогу слід робити із залізобетону з гідроізолюючими добавками. Крім того, доведеться наклеїти додатковий шар подвійного гі-дросклоізолу на внутрішні стіни підвалу, зовні обкласти стіни шаром червоної перепаленої цегли (залізняком) на багатому розчині товщиною в півцегли. Додатковим захистом послужать гідроізоляційна залізобетонна стяжка по підлозі і така ж штукатурка на стінах.
На випадок проникнення води в підвал корисно застосувати додатковий спосіб захисту. Підлогу підвалу виконують з ухилом в 1% до одного з кутів. У цьому кутку роблять приямок розміром 30 ?30 см і глибиною 20-40 см. Якщо грунтові води стоять високо і насичують товстий шар грунту, воду з приямка доведеться викачувати насосом. Якщо грунтові води глибоко і бетонна підлога підвалу суха, можна в приямку влаштувати дренажну свердловину.
Перекриття над підвалом найкраще робити залізобетонним. Якщо несучі балки підвального перекриття дерев’яні, то їх слід залишити відкритими, а утеплювати зверху.
При високому заляганні грунтових вод підвальні приміщення можна робити малозаглибленими, у вигляді напівпрохідних підвалів з внутрішньою висотою 120-150 см, але в будь-якому випадку мінімальна відстань від планувальної відмітки верху підлоги ( основи) підпілля до низу несучих конструкцій перекриття цоколя повинна бути не менше 40 см. Це дозволяє оглядати стан несучих конструкцій, що особливо важливо, якщо цоколь має дерев’яне перекриття.
Сподобалась стаття? Підпишись на оновлення сайту >>>
З повагою, адмін сайту “Буд-Інфо“
