На виробництво опалубних робіт повинна бути складена технологічна карта, що входить в проект виробництва робіт. До складу ТК включаються маркувальні креслення. Маркувальне креслення представляє собою план і бічні проекції конструкції, для якої виконується опалубка, із зазначенням умовних осей основних граней. Крім того, на кресленні приведені елементи опалубки з присвоєними їм умовними позначеннями (марками), а також специфікація елементів опалубки.
Розкладку елементів опалубки виконують на розгортках поверхонь конструкції, що бетонується; тут же вказують місця установки елементів кріплення.
Заготовку елементів опалубки роблять у централізованому порядку на заводах, деревообробних комбінатах або в спеціальних майстернях.
Готові елементи опалубки маркують, що дозволяє простіше збирати опалубні панелі і безпомилково встановлювати щити на призначене їм місце в опалубці.
На будівництво опалубка надходить у вигляді окремих щитів, коробів або блоків. Вона повинна бути маркована. Опалубку подають і встановлюють за допомогою кранового обладнання, призначеного для зведення даної споруди. Якщо бетон подають не кранами, а іншими машинами, то для установки опалубки застосовують засоби малої механізації та крани невеликої вантажопідйомності.
Опалубку встановлюють відповідно до технологічних карт в послідовності, що залежить від її конструкції ( для прикладу див. публікацію Монтаж опалубки стін ); при цьому повинна бути забезпечена стійкість окремих її елементів в процесі монтажу. Розташування несучих телескопічних стійок і рам на бетонованих перекриттях залежить і від розташування стійок на раніше забетонованому перекриттю.
При цьому необхідно враховувати темпи зведення конструкцій, швидкість набору міцності бетоном перекриттів і стін; навантаження, що діють на конструкції на різних етапах зведення споруди, та інші технологічні фактори.
Місце установки опалубних форм і риштувань має бути очищено від сміття, снігу та криги. Поверхню землі слід планувати шляхом зрізання верхнього шару грунту. Підсипати для цих цілей грунт не дозволяється.
При влаштуванні опалубки особливу увагу звертають на вертикальність і горизонтальність елементів, жорсткість і незмінність всіх конструкцій в цілому і правильність з’єднань елементів опалубки відповідно до робочих креслень. Допустимі відхилення при установці опалубки і підтримуючих риштувань нормуються.
У місцях прокладання комунікацій в конструкції перекриття можна влаштовувати дерев’яні або металеві короби, фартухи з труб великого діаметру, які кріпляться до опалубки за допомогою спеціальних затискачів.
Контроль якості виконаних робіт здійснюють шляхом перевірки відповідності форм і геометричних розмірів опалубки робочим кресленням. Перевіряють збіг осей опалубки з осями споруди, вертикальність і горизонтальність щитів і швів, щільність цих швів. Контролюють жорсткість і незмінність всіх конструкцій в цілому, правильність і міцність з’єднання елементів опалубки. Щити опалубки і кріпильні елементи після розпалубкування конструкцій обов’язково очищають від налиплого бетону скребками та щітками.
Застосування інвентарної опалубки передбачає обов’язкове змащування палуби щитів. Найбільш поширені гідрофобізуючі мастила на основі мінеральних масел або солей жирних кислот, а також комбіновані мастила.
Мастила зменшують зчеплення палуби з бетоном, полегшуючи, таким чином, розпалубування і, як наслідок, підвищуючи довговічність опалубочних щитів. Мастило відновлюють через 1-4 оборот опалубки.
Сподобалась стаття? Підпишись на оновлення сайту >>>
З повагою, адмін сайту “Буд-Інфо“
