Виконання арматурних робіт на об’єкті

Армування залізобетонних конструкцій бажано здійснювати зварними арматурними каркасами і сітками заводського виготовлення. На будівельному об’єкті при зведенні монолітних залізобетонних конструкцій виконання робіт наступне:
• укрупнювальне збирання просторових арматурних каркасів;
• установку готових каркасів і сіток в опалубку;
• установку і в’язку арматури окремими стержнями в опалубці.

Якщо за умовами транспортування великорозмірні каркаси або сітки заготовляють або перевозять частинами, то їх укрупнюють на будівельному майданчику до проектних розмірів дуговою або ванною зваркою. Укрупнену збірку виконують безпосередньо в проектному положенні (в опалубці) або поблизу від місця установки на заздалегідь обладнаній площадці.

Укрупнена збірка арматурних каркасів перед їх підйомом і монтажем дає можливість краще використовувати вантажопідйомність крану. Монтаж арматурних конструкцій потрібно виконувати переважно з великорозмірних блоків та уніфікованих сіток заводського виготовлення із забезпеченням фіксації захисного шару.

Змонтована арматура повинна бути надійно закріплена і збережена від деформацій і зсувів в процесі виробництва робіт по бетонуванню конструкцій.
Стержні арматури, покладені поштучно, необхідно скріплювати в’язальним дротом або за допомогою спеціальних дротяних сполучних скріпок.
Арматуру можна встановлювати в опалубку тільки після перевірки відповідності опалубки проектним розмірам з урахуванням допусків, установлених БНіПом.

При монтажі арматури в опалубку і наступному бетонуванні будь-якої конструкції необхідно дотримуватися зазначеного в проекті будівлі товщини захисного шару бетону, тобто відстані між зовнішніми поверхнями арматури і бетону конструкції. Правильно забезпечений і виконаний захисний шар бетону надійно охороняє арматуру від корозійного впливу зовнішнього середовища.

Товщину захисного шару бетону забезпечують різними способами. До просторових і плоских арматурних каркасів доцільно приварювати обрізки стержнів з нержавіючої сталі, що впираються в стінки і днище короба опалубки, або подовжені стрижні. Таке рішення застосовують в тому випадку, коли конструкція буде працювати тільки в сухих умовах експлуатації.

При армуванні плит перекриття двома сітками по висоті проектне положення фіксують підставками з круглої арматурної сталі, вигнутими «зигзагами» або установкою так званих «жабок» для сіток нижнього ряду і «козелків» для верхньої сітки.

Застосовують заздалегідь заготовлені бетонні підкладки і прокладки, які доцільно армувати обрізками в’язального дроту щоб уникнути розколювання. Кінцями дроту прив’язують прокладку до вищерозміщеного арматурного стержня. Більш новими типами фіксаторів є фігурні пластмасові та прорізні капронові кільця. Ці фіксатори характеризуються високими технологічними властивостями. Під час установки на арматуру таке фігурне кільце за рахунок  його пружності трохи розсовується і щільно охоплює стрижень.

Захисний шар бетону в плитах і стінах товщиною до 10 см повинен бути не менше 10 мм; в плитах і стінах товщиною більше 10 см – не менше 15 мм; в балках і колонах при діаметрі повздовжньої арматури 20 … 32 мм – не менше 25 мм, при більшому діаметрі стрижнів – не менше 30 мм.

З’єднання арматурних елементів та монтаж арматурних конструкцій зазвичай виконують з транспортних засобів за допомогою крана, що використовується для подачі опалубки і бетонної суміші. Арматурні каркаси масою до 100 кг можна встановлювати вручну, піднімаючи краном в зону робіт відразу кілька каркасів. Вироби більшої маси встановлюють безпосередньо краном. Як і для збірних залізобетонних елементів, бажано піднімати і монтувати арматурні каркаси в тому положенні, в якому вони будуть працювати в забетонованій конструкції.

Арматуру фундаментів під колони промислових і цивільних будинків укладають на бетонну підготовку між щитами опалубки фундаментів.
При невеликій висоті колон, а також при легких каркасах арматурний каркас колон встановлюють шляхом його опускання за допомогою крана в готову опалубку. Встановлений арматурний каркас, через нижнє вікно короба опалубки колони приварюють або прив’язують до випусків арматури, забетонованих у фундаменті, плиті або колоні нижчележачого поверху.

Важкі каркаси колон з’єднують з випусками арматури нижнього поверху на зварюванні. При великій висоті колон арматурний каркас заводять в опалубку, у якої вже зібрано дві або три стінки. Проводять вивірку каркасу, з’єднання з арматурними випусками, після чого завершують складання опалубного блоку колони.

Монтаж арматурних каркасів прогонів і балок роблять у готовому коробі опалубки. Зварні сітки і плоскі каркаси з одностороннім розташуванням робочих стержнів стикують на місці установки без зварки з напуском верхнього каркасу не менш ніж на 250 мм.
Армування плит перекриття влаштовують шляхом укладання в просторові конструкції готових зварних сіток, стикування яких здійснюють внахлестку електродуговим зварюванням.

Армування стін здійснюють готовими сітками і рідше в’язкою з окремих стержнів в опалубці, встановленій з одного боку. При зведенні монолітних залізобетонних конструкцій на великій висоті застосовують арматурно-опалубні блоки, що представляють собою короба (балок, прогонів) з укладеними в них арматурними каркасами.

Установку будь-якої арматури слід вести так, щоб не пошкодити встановлену і вивірену опалубку, а також не деформувати арматурні каркаси. У процесі виконання робіт допускаються в окремих випадках беззварне з’єднання стрижнів: стикові при з’єднанні внахлестку або обтискними гільзами і гвинтовими муфтами із забезпеченням стику і хрестоподібні, що виконуються в’язаним дротом.

Приймання змонтованої арматури, всіх стикових з’єднань має проводитися до укладання бетонної суміші та оформлятися актом на приховані роботи, в якому обов’язково оцінюють якість виконання робіт. Приймання встановленої в проектне положення арматури роблять за захваткам, підготовленими для бетонування.

Крім перевірки проектних розмірів змонтованої арматури по кресленнях встановлюють наявність і місця розташування фіксаторів, міцність і цілісність збірки армоконструкцій, яка повинна забезпечувати  незмінність форми при бетонуванні. Крім цього відмічають усі відступи від проекту, звіряють з проектом кількість і діаметр стержнів, а також правильність їх розташування і якість електрозварювання в місцях перетину стержнів.

Ще по темі: збірні залізобетонні вироби

Сподобалась стаття? Підпишись на оновлення сайту >>>

З повагою, адмін сайту “Буд-Інфо“