Як зробити підлогу в будинку

Плаваюча тепла основа підлоги

Плаваюча основа підлоги, на відміну від регульованої основи підлоги, монтується на монолітну основу, яка не зв’язана з бетонним перекриттям.

Така основа має певні конструктивні особливості, так як відсутній зв’язок з перекриттям.

Для того, щоб забезпечити міцність основи від точкового навантаження, товщина бетонної стяжки в житлових приміщеннях повинна бути не меншою 35 мм( на сходах, в прихожих, в господарських спорудах товщина збільшується).

Іншою важливою конструктивною особливістю є товщина ізолюючого шару. Для всіх ізолюючих матеріалів під «плаваючу» підлогу вказують дві величини(наприклад 40/45), де перша величина означає товщину у вільному стані, друга – при навантаженні.

Основа плаваючої підлоги складається з 4-х шарів: нижнього, гідроізоляційного, двох шарів теплоізоляції та вологозахисної плівки(див малюнок).

Перший вологозахисний шар включає в себе полоси пергаміну, які накладаються одна на одну на 10 см. Бокові краї загинаються на стіну до рівня підлоги. В будинках без підвалу такий шар потрібно робити в обов’язковому порядку.

Ізолюючі плити утеплювача повинні щільно прилягати одна до одної, а другий шар перекривати шви першого, бо найменша щілина, через яку потрапить бетон до перекриття зведе нанівець всю ізоляцію. По периметру стіни, а також біля всіх виступаючих труб також прокладають полоси теплоізоляції до рівня стяжки, щоб зменшити бокову передачу звуку.

Потім настилають полімерну плівку, яка захищає теплоізолюючий матеріал від вологи з підлоги.

Бетонний розчин для стяжки заливають по виставлених по рівню маяках. Коли стяжка набере трохи міцності, витягують маяки, а утворені канавки від них заливають розчином. Нерівності поверхні загладжують рідким цементним розчином при допомозі терки. Передній край терки піднімають по напряму руху, щоб бетонне молочко закрило всі пори.

Бетонна стяжка набирає міцності приблизно через 8 днів і вирішує питання, як зробити підлогу в будинку та дозволяє приступити до влаштування лицевого покриття підлоги.

Регульовані основи підлог

Крім варіантів теплої збірної основи підлоги існують регульовані конструкції основи.

• Регульована конструкція основи підлоги по лагах.

Переважно використовується при влаштуванні паркетних підлог.

Для монтажу застосовують дерев’яні або пластикові лаги з наскрізними різьбовими отворами. Лаги виконують з брусків різного поперечного перерізу: 45*45, 70*45, 120*45 мм. Висота січення залежить від перепаду, який потрібно вирівняти і на яку висоту потрібно підняти підлогу.

В конструкції використовують пластикові болти-стійки довжиною 100 – 150 мм.

Ці пластикові болти закручуються ключем в отвори дерев’яних лаг, і з їх допомогою проводять регулювання по висоті( лаги піднімаються або опускаються). Залишки болтів-стійок зрізують. Для надійності болти закріплюють до лаг самонарізами по дереву(збоку). Крок лаг приймають 40-50 см(див малюнок).

На лаги монтують вологостійку фанеру товщиною 10-12 мм, по якій вже укладають лицеве покриття підлоги.

Регульовані лаги зручно використовувати при переплануванні квартири, бо при перенесенні на нове місце туалетних , ванних кімнат, кухонь комунікації не потрібно ховати в стяжку. Користуючись лагами можна підняти рівень підлоги до 190 мм.

Такий настил провітрюється, бо лаги не доторкаються до основи.

• Регульована конструкція основи підлоги по фанері.

Таку конструкцію доцільно використовувати при малій висоті приміщення.

Замість лаг застосовуються пластикові втулки з внутрішньою різьбою, які вставляються в попередньо висвердлені отвори в фанері. Пізніше в ці втулки вкручують пластикові болти-стійки.

Так, як при цьому методі не використовуються лаги, то висота піднімання основи підлоги складе не більше 2,5 см (товщина двох шарів фанери  по 12 мм).

Листи фанери встановлюються на основу і жорстко закріплюються забивними дюбелями до неї. Вирівнювання листів фанери проходить шляхом обертання болтів-стійок з допомогою ключа.

Після вирівнювання першого шару фанери стелиться другий шар, перекриваючи стики першого та кріпиться до нього самонарізами по всій поверхні.

Варіанти теплої збірної основи підлоги будинку

Конструкція збірної теплої основи підлоги виконується в трьох варіантах:

• 1-й варіант.

Монтаж основи теплої підлоги виконується на засипці керамзиту товщиною 20 мм.

Рекомендується влаштовувати для утеплення перекриття, зробити підлогу в будинку та усунення на ній великих ухилів і нерівностей.

• 2-й варіант.

Монтується з допомогою теплоізолюючих пінополістерольних плит товщиною 20 – 30 мм.

Цей варіант використовується для утеплення та усунення тільки дрібних нерівностей.

• 3-й варіант.

Монтаж основитеплої підлоги влаштовується на пінополістерольних плитах, які укладаються поверх засипки керамзиту.

Розглянемо основні складові конструкції збірної основи теплої підлоги:

• роздільний пароізолюючий шар – поліетиленова плівка товщиною не менше 0,2 мм для бетонного перекриття або пергамін – для дерев’яного перекриття;
• самоклеюча стрічка або мінеральна вата, закріплена шурупами до стіни – це елемент основи теплої підлоги, який компенсує розповсюдження звуку та взаємних деформацій між основою та стіною;
• вирівнюючий шар – виконується по одному з трьох варіантів( див. малюнки вище);
• стяжка – два шари плит, які укладені внакладку, склеєні між собою та стягнуті шурупами.

Конструкція теплої основи підлоги

Основа теплої підлоги при монтажі стяжок часто виконується з плит ДСП, ДВП, OSB, гіпсоволокнистих плит.

На такі основи можна укладати керамічну плитку, паркет, підлогову дошку, ламінат, лінолеум, ковролін.

Такі основи можна влаштовувати на залізобетонні, дерев’яні перекриття, а при наявності надійної гідроізоляції – на бетонні стяжки, поверх утрамбованого грунту.

Для монтажу основ використовують плити товщиною від 10 мм, які укладають в два шари.

По периметру стін приклеюють стрічку товщиною 1 см, яка компенсує деформації в конструкції та попереджує поширення звуку, яку потім підрізають до рівня нової основи підлоги.

Поверх поліетиленової плівки(пароізоляції), розкладеної внакладку на перекриття, засипають шар керамзиту фракції 5 мм (по маяках). Засипку трамбують, особливо біля стін, в кутах, біля дверних отворів. Можна використовувати для утеплення пінополістерольні плити.

Перший шар плит починають укладати від кута, який знаходиться найближче до дверей( щоб не пошкодити ногами вже вирівняний шар засипки керамзиту).

На поверхню першого шару плит наносять клей і в оберненому порядку укладають другий шар заготовлених плит. Два шари плит, по мірі влаштування другого шару, стягують між собою шурупами з кроком до 30 см. Залишки клею, які виступають по краях і в стиках плит видаляють. Стики плит та головки шурупів зашпакльовують.

Основа теплої підлоги грунтується. Наносять ще один шар клею та розрівнюють зубчатим шпателем.

Якщо в якості покриття використовується лінелеум чи ковролін, то укладати матеріал потрібно від стіни та прокатати валиком.

Підрізання плит в розмір для кожного шару бажано робити  в останньому ряді біля протилежної стіни. Розбіжка стиків швів повинна бути не менше 25 см. Ширина стиків плит в першому ряді не повинна перевищувати 1 мм.

Перевагою технології збірної основи підлоги є те, що вона виконується без «мокрих» процесів, що дозволяє проведення будівельно-ремонтних робіт цілий рік.

Ще по темі: підготовка основи під паркетну дошку

Сподобалась стаття? Підпишись на оновлення сайту >>>

З повагою, адмін сайту “Буд-Інфо“