Система водяного опалення житлового будинку складається із:
- опалювальних приладів(радіатори, конвектори), які нагріваються проточною гарячою водою;
- системи трубопроводів, які забезпечують циркуляцію води через опалювальні прилади ( див. як правильно підключити батареї опалення) і допоміжні елементи циркуляційного контуру(вентилі, повітрозбірник, розширювальний бак);
- джерело гарячої води.
У випадку центрального опалення джерело гарячої води розміщене за межами приміщення та подає тепло по мережі трубопроводів в будинок чи в кілька будівель.
По схемі обігріву центральне опалення поділяється на:
- залежні системи опалення.
Це найбільш розповсюджена система, при якій нагріта до 150°С вода потрапляє до вузла управління, де за рахунок підмішування холодної води охолоджується до 90 – 100°С і в такому стані потрапляє в радіатори приміщень. Після цього вода, яка віддала радіаторам тепло, потрапляє в зворотну магістраль і знову подається в котел для повторного нагрівання.
- незалежні системи опалення.
Це двоконтурна система центрального опалення. Використовується в малоповерхових будівлях з тиском в оберненій магістралі більше 0,6 МПа, а також в тих спорудах, де тиск в системі опалення вищий, чим тиск в тепловій мережі. Теплоносій потрапляє у зовнішній контур теплообмінника і віддає своє тепло воді внутрішнього контуру(системі опалення будинку). При цьому гаряча вода з температурою 150°С, яка поступає від котла та вода в системі опалення( температура 90 – 100°С) ізольовані одна від одної.
По способу циркуляції теплоносія розрізняють системи опалення з штучною(примусовою,насосною) та природною циркуляцією.
Ще по темі: верхня розводка опалення
Сподобалась стаття? Підпишись на оновлення сайту >>>
З повагою, адмін сайту “Буд-Інфо“
