Дренаж

Нерідко влаштування відмостки недостатньо для повного захисту будівлі від вологи. Підземна частина фундаменту відчуває постійний тиск води, особливо взимку, а також навесні при таненні снігу і восени під час затяжних дощів. Це призводить не тільки до тріщин і зсувів у фундаменті та деформації будівлі, а й до корозійного руйнування фундаменту агресивними компонентами грунтових вод. Щоб прибрати тиск води, необхідний глибинний відвідний дренаж по периметру будівлі. Без нього термін служби фундаменту не перевищить 50 років, тоді як при влаштуванні належної дренажної системи бетон фундаменту з роками буде тільки міцнішати.

Головна умова ефективної роботи глибинного дренажу фундаменту – можливість гарантованого відведення самопливом води по підземних трубопроводах необхідного діаметра. На глинистих і суглинних грунтах можна виконати траншейний дренаж, який розташовується на відстані 1,5-3 м від стіни і не вище рівня підошви фундаменту. У цьому випадку між дренажною траншеєю і будинком буде шар глини, додатково перешкоджає проникненню води до стіни (глиняний замок).

Крім того, при глибині закладення дренажу на 0,5 м глибше нижньої точки фундаменту, навіть у разі існування плити фундаменту, на нього і знизу не буде давити тиск води. Таке відносно недороге, але дуже ефективне рішення дозволить надійно захистити фундамент (детальніше читай: як правильно зробити гідроізоляцію підвалу) від тиску та позбутися води в підвальному приміщенні. Дренажна  труба укладається на вирівнюючий шар. Для цього по дну траншеї розрівнюють пісок з постійним ухилом як мінімум 1 см на 2 м, а при можливості і більше, який потім ретельно трамбують. На кутах будинку трубу прокладають з плавним поворотом. Труби, що укладаються навколо будівлі для дренажу фундаменту приєднують до одного спільного дренажного колодязя.

Дренажну трубу без фільтра слід засипати дрібним гравієм 3-10 мм, відокремлюючи гравій від навколишнього грунту геотекстилем. Якщо дренажна труба вже з геотканиною, її достатньо обсипати піском. Подібна засипка виконує функції фільтра і захищає трубу від пошкоджень, заповнюючи всі порожнини. Траншею засипають водопроникним грунтом або піском.

При наявності цокольного поверху зворотня засипка котловану грунтом або піском призводить до того, що між фундаментом та материнською породою знаходиться пухкий грунт, куди може надходити вода навіть при наявності глиняного замку з глини материнської породи. У такому випадку застосовується пристінний дренаж. Його доцільно зробити після влаштування фундаменту, поки котлован ще не засипаний.

Принципово пристінний дренаж схожий з траншейним . Відмінності полягають в тому, що в разі влаштування пристінного дренажу фундамент відкопується повністю на ширину колишнього котловану. Тут теж створюють глняний замок, але вже на ширину 0,5-1,0 м. Обсяг робіт у разі влаштування пристінного дренажу більше, ніж при влаштуванні траншейного дренажу, на величину додаткових земляних робіт і пристрої глиняного замку.

Дощову воду виводити в дренажну трубу не можна, інакше під час сильного дощу вода буде переповнювати дренажну систему і підніматися в фундамент будинку. Зазвичай дренажну трубу та каналізацію дощової води прокладають паралельно і під тим же кутом (5 мм / м) вздовж фундаменту будівлі. У фундаментних стінах бажано теж забезпечити  отвори з виходом в дренажний шар.

Сподобалась стаття? Підпишись на оновлення сайту >>>

З повагою, адмін сайту “Буд-Інфо“