Типи кладки

Кладка стін з облицюванням застосовується для додавання фасадам кращого зовнішнього вигляду і підвищення опірності зовнішніх поверхонь стін до атмосферних впливів. Використовують лицеву цеглу, плити керамічні та з природного каменю з обов’язковою перев’язкою всієї кладки по типу однорядною або багаторядної кладки.

Кладка стін з облицюванням цеглою і камінням правильної форми влаштовується для оформлення фасадів унікальних будівель і об’єктів  масового будівництва, для внутрішніх стін вестибюлів, схо дових кліток, підземних переходів, для заміни трудомісткої  штукатурки. Облицювання ведуть одночасно з кладкою стін або пізніше спеціальною лицьовою цеглою і керамічними каменями різної обробки і забарвлення. Найбільш часто застосовують наступні розміри каменів і цегли: звичайної лицьової цегли – 250 х 120 х 65 або 88 мм, каменів – 250 х 120 х 140 мм, трьохчетверток – 188 х 120 х 140 мм.

Облицювання стін цеглою і керамічними каменями одночасно з цегляною кладкою виконують шляхом укладання її ложковими рядами і перев’язкою з основною кладкою шляхом укладання тичкових рядів із закладенням цеглин на 1/2 довжини в моноліт основної кладки (докладніше див. перев’язка швів кладки ). Допускається зв’язування облицювальної кладки з основною за допомогою штирів з нержавіючої сталі.

Застосовують різні варіанти перев’язки облицювального шару з кладкою масиву стіни, але вони повинні бути обов’язково зв’язані, і складати єдине ціле з основною кладкою, що досягається одно-або багаторядною системою перев’язки.

При однорядною системі перев’язки облицювання фасадної площини кладка проводиться чергуванням ложкового і тичкового рядів. Облицювальна цегла  значно дорожча від звичайної, з цієї причини спосіб є найменш економічним, так як половина рядів з лицьової цегли виконують тичковими.
При зведенні стін по багаторядній системі перев’язки з фасадної сторони п’ять ложкових рядів перекривають одним тичковим. Дорогу лицьову цеглу використовують більш раціонально.

Облицювання стін з керамічних каменів виконують закладанням в масив двох тичкових рядів через п’ять ложкових, а при виконанні облицювальних каменів – тичковий ряд чергують трьома ложковими. Для додання облицювальному шару більшої архітектурної виразності перев’язку швів допускається виконувати з відступами від загальних вимог: вертикальні поперечні шви можна не перев’язувати по всій висоті будинку або в межах 3 … 5 рядів кладки.

Кладка стін полегшеної конструкції використовується для зменшення витрати цегли і загального зниження власної ваги кладки. Кладка складається з двох паралельних ложкових стінок з перев’язкою тичками через 3 – 5 рядів, іноді і більше. Утворену порожнину заповнюють теплоізоляційною засипкою, легким бетоном, блоками або плитами утеплювачів.

Для більшої жорсткості конструкції при товщині стін у дві і менше цеглин тичкові ряди влаштовують у різних рівнях в шаховому порядку. Застосування полегшених кладок дозволяє знизити витрати цегли на 30 … 40%, значно скоротити трудомісткість і вартість робіт.

Армована кам’яна кладка – специфіка її в тому, що для підвищення міцності в шви укладають арматурні сітки або окремі стрижні. Для поперечного армування застосовують прямокутні дротові сітки або сітки «зигзаг». Відстань між стрижнями сітки при їх діаметрах 3 – 8 мм має бути в межах 30 –  120 мм. Сітки «зигзаг» доцільно розташовувати у двох суміжних рядах так, щоб розташування прутків в них було взаємно перпендикулярним.

Сітки по вертикалі укладають за проектом, але не рідше ніж через 5 рядів кладки. Зазвичай прямокутні сітки мають діаметр стрижнів до 5 мм, «зигзаг» – від 5 до 8 мм. Для забезпечення захисного шару розчину необхідно, щоб товщина швів кладки перевищувала діаметр дроту не менш ніж на 4 мм.

Для поздовжнього армування діаметр стиснутої арматури повинен бути не менше 3 мм, а розтягнутої – 8 мм. Армування здійснюють стержнями або сітками, розміщеними як у самій кладці, так і з її зовнішнього боку, кріплення з кладкою в другому випадку здійснюють хомутами, забитими в кладку. Для оберігання від корозії армування в сухих умовах експлуатації марка розчину повинна бути не менше 25, у вологих умовах – не менше 50.

З керамічних каменів з поперечними щілинними порожнечами стіни, простінки і стовпи викладають по однорядної системі перев’язки. Камені укладають порожнечами вгору на розчинах з рухливістю, що виключає затікання розчину в порожнечі каменів. Товщина вертикальних і горизонтальних швів повинна відповідати швам кам’яної кладки. При кладці з бетонних і природних каменів застосовують багаторядну систему перев’язки, але з укладанням поперечних  тичкових рядів не рідше, ніж у кожному третьому ряду.

У зв’язку з новими вимогами по теплозахисту будівель у конструкціях зовнішніх цегляних стін повинні бути внесені значні  конструктивні зміни: збільшена їх товщина до 4 – 5 цеглин при використанні тільки цегли або для зменшення товщини в кладку повинен бути введений додатковий , теплоізоляційний шар. Тому зовнішні стіни виконують у вигляді трьох основних конструктивних схем: масив, масив з утеплювачем всередині або на поверхнях стіни.

Масив – найбільш поширена форма, але за останніми нормативним вимогам для забезпечення необхідної теплозахисту товщина стіни для кліматичного поясу Києва повинна бути більше 100 см. Це призводить до значного збільшення витрати цегли і зростання ваги стіни.

Зараз широко впроваджують другу і третю схеми. При укладанні утеплювача в тілі стіни спочатку ведуть кладку основної частини стіни на висоту ярусу (в 1,5-2 цеглини). В процесі робіт у шви через два ряди цегли з кроком 50 см укладають штирі з нержавіючої сталі діаметром 5 – 8 мм. Виступаючий за кладку кінець повинен на 3 – 5 см перевищувати товщину утеплювача.

Після виконання кладки на висоту ярусу на стрижні нанизують плитковий утеплювач (пінополістирол, мінвату), далі на висоту ярусу з урахуванням виступаючих стрижнів викладають внутрішню частину кладки (0,5 … 1 цегла).

Третя схема передбачає укладання утеплювача із зовнішнього або внутрішнього боків кладки. Зовні, як елемент оздоблення фасаду встановлюють плитний утеплювач, зверху закріплюють оздоблювальну сітку, по ній влаштовують захисний шар і фарбують. Утеплювач може опинитися всередині конструкції стіни при оштукатурюванні по цеглі зовнішньої версти кладки або обробці фасаду декоративними панелями, вітражами, використовуючи штучний або природний камінь.

При установці всередині приміщення утеплювач облицьовують гіпсокартонними панелями по металевому каркасу або, що рідше, обштукатурюють по сітці, далі поверхню грунтують і фарбують.

В доповнення теми: гіперпресована цегла

Сподобалась стаття? Підпишись на оновлення сайту >>>

З повагою, адмін сайту “Буд-Інфо“