Технологія зведення фундаментів

Починають будівництво фундаменту з влаштування навколо майбутнього будинку обноски – ряду стовпчиків в 1-1,5 м від краю котловану чи траншей під фундамент з прибитими зверху дошками на 20 см вище передбачуваного цоколя. На дошках через пропили натягують дріт або міцну мотузку так, щоб вона співпадала з осями стін і їх гранями. Пам’ятайте – розмітку осей фундаменту треба виконати з точністю до 1-2 см. При цьому важливо строго витримати прямі кути.

Не поспішайте і вимірюйте їх особливо ретельно. Для цього можна використовувати кутник зі сторонами 3,4 і 5 м, міцно збитий із дерев’яних рейок.

Після розбивки осей зовнішніх стін рулеткою вимірюють діагоналі отриманого прямокутника – вони повинні бути рівними. Щоб правильно зробити фундамент під будинок, до цієї операції слід поставитися дуже відповідально, так як невірна розмітка призведе до помилки при зведенні фундаменту, а виправити її практично неможливо.

Після виноски ліній на землю з допомогою відвісу, приступають до виїмки грунту і закладки фундаменту.

Технологія підготовки основи під малозаглиблений фундамент, незалежно від його конструкції (див. види фундаментів ), полягає в ритті траншей або ям і влаштуванні протипучинної подушки (на середньо- і сильнопучинних грунтах) або вирівнювальної піщаної підсипки (на непучинних і слабопучинних глинистих грунтах). При глибині траншеї більше 1м стінки повинні мати  невеликий ухил. Щоб грунт не обсипався, між стінками іноді ставлять щити з розпірками, які наприкінці робіт виймають.

Ширина траншей залежить від ширини підошви фундаменту ,товщини піщаної подушки, а також зручності виробництва земляних робіт в будівництві і зведення фундаментів (монтаж опалубки, влаштування цегляної або бутової кладки, вертикальної гідроізоляції фундаментів, влаштування дренажу). Механізованим способом котлован риють до глибини на 10 см меншої від запланованої глибини фундаменту. Решта 10 см повинні бути вийняті вручну, завдяки чому не буде пошкоджений материковий грунт, дотичний з фундаментом. Ретельно зачищати дно траншей не обов’язково. Якщо ж траншея викопана екскаватором до рівня основи фундаменту, то грунт слід вирівняти і утрамбувати.

Котловани можуть бути вузькими, у вигляді траншеї під стрічковий фундамент будинку, або широкими – коли планується цокольний поверх або підвал під усім будинком. В останньому випадку стінки котловану повинні бути укріплені укосами з кутом нахилу приблизно 30 °. У нещільних грунтах виконуються широкі траншеї, в щільних грунтах можна виконувати вузькі котловани розміром точно по ширині фундаменту.

Якщо стрічка укладається в опалубці, нижня частина траншеї повинна бути ширше готової фундаментної стрічки на 10-15 см з кожного боку, щоб там можна було встановити опалубку висотою 30-40 см. Якщо стрічка виконується безпосередньо в грунті, котлован слід рити відповідність з її розмірами.

Нижня  широка частина фундаменту називається подушкою. Висота подушки стрічкового фундаменту приватного будинку по технології складає зазвичай 30 – 40 см, а ширина – 40 – 80 см (з урахуванням переданого навантаження та несучих характеристик грунта). На фундаментних подушках споруджуються фундаментні стінки, які виступають над рівнем землі на 30-50 см.

Ширина фундаментних стінок 25-50 см. Подушка  повинна відступати за межі фундаментних стінок мінімум на 5 см з кожної сторони.

Тут ще про способи розрахунку та проектування фундаментів

При влаштуванні подушки на дно траншеї укладається пісок або суміш з 40% піску та 60% щебеню, який відсипають шарами 10 – 15 см та поливається водою і трамбується.. Якщо фундаменти закладаються в нещільних грунтах, перед виконанням фундаментної стрічки на дно траншеї слід укласти рідкий бетон шаром 10 см. У цьому випадку глибина котловану повинна бути збільшена на 10 см.

Бетон для фундаменту краще приготувати на високомарочному цементі, а як заповнювач використовувати чистий крупний пісок і гранітний щебінь. Цегляний бой значно знижує марку бетону навіть при високомарочному цементі. Склад бетону: 1  частина цементу, 3 частини піску, 4-5 частин щебеню.Бетон укладають в опалубку з легким трамбуванням. Готовий бетон повинен бути використаний  протягом  1-1,5 години.

При влаштуванні фундаментів застосовують і цементно-вапняні розчини. Якщо підземна кладка ведеться в маловологому грунті, то на 1 м кв. піску в цементно-вапняних розчинах беруть не менше 75 кг цементу, в цементно-глиняних – 100 кг, в дуже вологих і насичених водою грунтах – відповідно 100 і 125 кг.

Перед укладанням бетону опалубкупо технології слід змочувати водою (якщо вона зроблена з дощок) або спеціальним препаратом, що запобігає приклеювання бетону до опалубки (якщо використовуються
готові плити з фанери). Щоб бетон не розшаровувався, він повинен подаватися з відповідної висоти. Чим більше рідким він є, тим висота має бути меншою. Якщо бетон має текучу консистенцію, висота не повинна перевищувати 30 см.

Фундаменті стіни можна викладати із повнотілої цегли, але тільки керамічної. Застосовувати силікатна цеглу для влаштування зовнішніх стін підвалів і цоколів згідно БНіП 11-22-81 не дозволяється. Товщина стін – 25 см (у одну цеглину), 38 см (в півтора цегли плюс шов) або 51 см (у дві цеглини плюс шов), Ряди укладаються з перев’язкою – вертикальні шви повинні бути зміщені принаймні на чверть цегли. Горизонтальний шов повинен мати ширину близько 10 мм, вертикальний – 12 мм.

Після влаштування фундаментних конструкцій на середньо і сильнопучинистих грунтах пазухи траншей повинні бути засипані непучинистим матеріалом з пошаровим ущільненням.

Для зведення фундаментів плитних застосовують плити товщиною 150-200 мм з бетону класу В15 і марки за морозостійкістю F75.

Спочатку потрібно зняти рослинний шар.  Підсипка щебенем або гравієм  унеможливить капілярний підсос води. На підготовлену таким чином основу під плиту можна зробити піщану утрамбовану підсипку товщиною 20-25 см. Щоб не допустити зневоднення бетону, при його укладанні на піщану підготовку настилають шар руберойду або плівки. Але краще замість піску укласти пінополістирол (пінопласт) товщиною 15 см щільністю не менше 25 кг/м3. Також підходить екструдований пінополістирол, який має більш високу стійкість на стиск. У цьому випадку вологозахисну ізоляцію можна не укладати – пінополістирол виконає  її функції.

Безпосередньо на пінополістирол укладається фундаментна плита . Вона повинна бути армована зверху і знизу арматурною сіткою з комірками 15 х 15 см з дроту діаметром 5-6 мм. Армується вся поверхня плити, а ділянки на які спиратимуться стіни армуються стрижнями  діаметром 8-12 мм. Технологія говорить, що з метою захисту від радіоактивного радону, іноді присутнього в щільних грунтах, між пінополістиролом і фундаментної плитою може укладатися поліетиленова мембрана.

При влаштуванні фундаментної плити доцільно заздалегідь підвести всі підземні комунікації.

Сподобалась стаття? Підпишись на оновлення сайту >>>

З повагою, адмін сайту “Буд-Інфо“