Способи укладання та вібрування бетонної суміші

Укладання бетонної суміші повинна бути здійснена такими способами, щоб були забезпечені монолітність укладеного бетону, проектні фізико-механічні показники і однорідність бетону, належне його зчеплення з арматурою і закладними деталями та заповнення бетоном заопалубленного простору конструкції.

Бетонну суміш укладають трьома методами:

• з ущільненням;
• литтям (бетонні суміші з суперпластифікатора);
• напірним укладанням.

При кожному методі укладання має бути дотримане основне правило – нова порція бетонної суміші повинна бути покладена до початку схоплення цементу в раніше укладеному шарі. Цим виключається необхідність влаштовувати робочі шви бетонування по висоті конструкції.

Як правило, укладання бетону в невеликі в плані конструкції (колони, балки, тонкостінні стіни, перегородки та ін.) ведуть відразу на всю висоту без перерви для виключення влаштування робочих швів. У великі в плані конструкції (наприклад, масивні фундаментні плити) бетонну суміш укладають горизонтальними шарами і, як правило, відразу по всій площі. Шари повинні бути однакової товщини без розривів, з послідовним напрямком укладання в одну сторону у всіх шарах.

При укладанні бетонної суміші з ущільненням отримана за розрахунками товщина шару повинна відповідати (але не перевищувати) встановленій нормами глибині опрацювання, що застосовується в даних конкретних умовах технічних засобів ущільнення.

При подачі бетонної суміші в опалубку бетононасосом необхідно здійснювати напірне бетонування, при якому кінець бетоновода повинен бути постійно заглиблений в укладену бетонну суміш. Бетонна суміш надходить знизу опалубки через трубу, піднімаючись вгору, буде під тиском послідовно заповнювати всю бетоновану порожнину.

На великих масивах іноді неможливо перекрити попередній шар бетону до початку схоплювання в ньому цементу. В цьому випадку застосовують ступінчастий спосіб укладання з одночасним укладанням двох-трьох шарів. При укладанні ступенями відпадає необхідність перекривати шари по всій площі масиву. Для зручності ведення робіт довжину «щаблі» беруть не менше 3 м.

До початку робіт з укладання бетонної суміші в опалубку стін і перекриттів необхідно закінчити монтаж арматури і опалубки в межах захватки і забезпечити безперебійну подачу бетонної суміші до місця укладання.

Доставлена на автобетонозмішувачі суміш повинна подаватися краном в бункерах або баддях до місця укладання.
Перед укладанням бетонної суміші в опалубку необхідно перевірити якість установки та закріплення опалубки, а також усіх конструкцій та елементів, що закриваються в процесі бетонування (арматура, закладні деталі та ін.)

Бетонну суміш укладають в бетонні конструкції горизонтальними шарами приблизно однакової товщини, без розривів за довжиною і з послідовним напрямком укладання в одну сторону у всіх шарах. При ущільненні бетонної суміші не допускається обпирання вібраторів на арматуру, закладні деталі, гвинтові стяжки і інші елементи опалубки.

Глибина занурення глибинного вібратора в бетонну суміш повинна забезпечувати поглиблення його в раніше покладений шар на 5 … 10 см. Крок перестановки глибинних вібраторів не повинен перевищувати полуторного радіусу їх дії. Укладання наступного шару бетонної суміші необхідно виконувати до початку схоплювання бетону попереднього шару.

Тривалість вібрування повинна забезпечити достатнє ущільнення, основними ознаками якого є:
• припинення осідання покладеної бетонної суміші;
• поява цементного молока на її поверхні;
• припинення виділення на поверхні бульбашок повітря.

В процесі виробництва бетонних робіт необхідно постійно контролювати стан опалубки і закладних деталей.

Якість конструкції багато в чому залежить від правильного вибору оптимального режиму вібрації бетонної суміші. При недостатній тривалості вібрування може мати місце нещільне укладання бетонної суміші, а при зайвій –  можливе її розшарування.

Найбільш ефективними є внутрішні вібратори. Вони застосовуються при бетонуванні балок, колон, фундаментів, стін та інших масивів. У міру укладання кожного шару бетонної суміші вібратор переставляють з одного позиції на іншу. Максимальна товщина шару, що ущільнюється при роботі з внутрішніми вібраторами приймається не більше 1,25 їх довжини.

Вібратор повинен занурюватися на 5 … 10 см в раніше укладений нижчележачий шар  для кращого зв’язку шарів та ущільнення суміші.

Зовнішні вібратори застосовують при бетонуванні густоармованних колон зі сторонами до 60 см і стін товщиною до 30 см. Їх укріплюють на зовнішній стороні опалубки, через яку передаються коливання бетонної суміші.

Поверхневі вібратори використовують при бетонуванні площинних конструкцій – підлог, плит перекриттів, доріг і т.п. Вони встановлюються на ущільнювану поверхню і передають коливання через робочу площадку. Суміші ущільнюють поверхневими вібраторами безперервними смугами, причому кожна наступна смуга повинна перекриватися попередньою на 10 … 20 см.

Товщину шару, що ущільнюється приймають при одиночній арматурі до 250 мм, а при подвійний – не більше 120 мм. В неармованих конструкціях товщина шару може бути не більше 40 см.

Бетонну суміш в фундаментах і масивах ущільнюють внутрішніми (глибинними і більш потужними) вібраторами, а в колонах і стінах в залежності від відсотка армування – внутрішніми і зовнішніми вібраторами.

Покладену бетонну суміш в плитах товщиною до 100 мм ущільнюють поверхневими вібраторами, а при більшій товщині – глибинними. В підлогах і підстилаючих шарах ущільнення суміші здійснюється поверхневими вібраторами (віброрейками), довжина їх повинна перевищувати ширину смуги бетонування, ущільнення здійснюють до опускання виброрейки на маякові дошки або на раніше забетоновані суміжні смуги.

Ущільнення штикуванням ведуть вручну за допомогою трамбовок. Через високу трудомісткість і низьку продуктивність метод застосовують у виняткових випадках при бетонуванні тонкостінних і густоармованих конструкцій, а також при використанні високорухомих і литих сумішей, щоб уникнути їх розшарування при вібрації.

Ущільнення трамбуванням ведуть ручними й пневматичними трамбовками при укладанні досить жорстких бетонних сумішей в малоармованих конструкціях, а також у тих випадках, коли застосовувати вібратори неможливо через негативний вплив вібрації на розташоване поблизу обладнання. Суміші ущільнюють шарами товщиною 10 … 15 см.

Сподобалась стаття? Підпишись на оновлення сайту >>>

З повагою, адмін сайту “Буд-Інфо“