Арматура – сталеві стрижні, прокатні профілі та дріт, розташовані в бетоні для спільної з ним роботи.
Збірно-монолітні та монолітні ненапружені конструкції армують укрупненими монтажними елементами у вигляді зварних сіток, плоских і просторових каркасів, які виготовляють поза будівельним майданчиком і потім встановлюють монтажними кранами.
Іноді в складних конструкціях армування бетону виконують безпосередньо в проектному положенні з окремих стрижнів із з’єднанням їх у закінчений арматурний каркас зварюванням або в’язанням.
Арматуру поділяють за призначенням в конструкції на робочу, розподільну й монтажну.
Робоча арматура сприймає розтягуючі зусилля, що виникають в залізобетонних конструкціях від власної маси і зовнішніх навантажень.
Розподільна арматура служить:
• для рівномірного розподілу навантажень між робочими стержнями;
• для забезпечення їх спільної роботи;
• для зв’язку робочих стержнів між собою, перешкоджаючи зміщенню робочої арматури при бетонуванні.
Монтажна арматура зазвичай не сприймає зусиль, а забезпечує точне положення в опалубці робочих стержнів і плоских арматурних сіток та елементів.
Основною у сучасному будівництві є арматура періодичного профілю, що має надійне анкерування і підвищене зчеплення з бетоном. При використанні стрижнів з гладкої арматури для їх кращого закріплення в бетоні кінці стрижнів, що працюють на розтяг, роблять загнутими у вигляді гаків.
У цивільному будівництві зазвичай застосовують арматурні стержні діаметром 12 … 30 мм, в промисловому – арматуру діаметром 40 мм, у гідротехнічному – стрижні діаметром 90 … 120 мм. В якості арматури іноді застосовують профільний прокат.
До арматурних виробів відносять окремі стрижні (стрижнева арматура), арматурні сітки, плоскі і просторові арматурні каркаси, арматурні вироби для попередньо напружених конструкцій, заставні деталі, монтажні петлі і хомути.
Стрижневу арматуру виготовляють гладкого профілю (через малу ефективність випуск її скорочується) і періодичного з розташуванням виступів по гвинтовій лінії або ялинкою. Арматуру поділяють залежно від технології виготовлення на гарячекатану (ділиться на 4 класи від А-I до А-IV) і гарячекатану з подальшим зміцненням витяжкою в холодному стані, вона має 2 класи А-IIв і А-IIIв.
Плоскі сталеві каркаси зазвичай складаються з поздовжньої арматури, що утворює один або два пояси і з’єднує їх решітки у вигляді окремих поперечних або безперервних у вигляді змійки стержнів. Велика кількість поперечних стрижнів в каркасах, з’єднаних з робочими стержнями точковим зварюванням, створює надійне заанкерюваня в бетоні поздовжніх стрижнів по всій їх довжині і дозволяє відмовитись від загинання гаків навіть при гладкій арматурі.
Робоча арматура уніфікованих каркасів приймається діаметром від 10 до 30 мм, а розподільна – тільки діаметром від 10 мм (при зварці можливий перепал стрижнів меншого діаметра). Застосовують каркаси для армування лінійних конструкцій – балок, прогонів, ригелів, пустотних перекриттів.
Просторові арматурні каркаси складаються з двох або чотирьох плоских каркасів, з’єднаних між собою стрижнями або хомутами. Такі каркаси застосовують для армування колон, балок, ригелів і фундаментів.
Іноді використовують арматурні несучі каркаси, які разом з опалубкою називають арматурно-опалубними блоками. Зазвичай таке рішення приймають при необхідності звести одиночну конструкцію прольотом в межах до 9 м. У цьому випадку для армування застосовують прокатні профілі в основному у вигляді кутників, смугової і квадратної сталі, що дозволяє при де-якій перевитраті на армування обійтися без спеціальних риштувань, стійок, що підтримують опалубні блоки, зменшити витрати лісоматеріалів, значно скоротити трудовитрати і терміни виконання робіт.
Зварні арматурні сітки( див. більше арматурні роботи) складаються із взаємно перехрещених стрижнів, з’єднаних в місцях перетину зварюванням. Їх випускають із поздовжньою, поперечною і взаємно-перпендикулярною робочою арматурою. У загальному вигляді сітки об’єднують робочу і розподільну арматуру і складаються з окремих дротів діаметром від 3 до 9 мм включно і стрижнів з арматурної сталі діаметром 10 мм, розташованих у двох взаємно перпендикулярних напрямках і з’єднаних в місцях перетину контактним точковим зварюванням.
Ці сітки застосовують при необхідності забезпечити конструкцію мінімаль-ним нерозрахованим армуванням. Відстань між окремими стержнями – в межах від 50 до 250 мм, що утворюються між стрижнями і дротами осередку, зазвичай мають розмір від 50 х 100 до 150 х 250 мм. Загальна ширина сіток по осях крайніх стержнів встановлена від 900 до 3500 мм (сітка повинна при транспортуванні укладатися між повздовжними бортами вантажного автомобіля).
Плоскі робочі сітки випускають шириною до 2,5 м, довжиною до 9,0 м, іноді відповідно до замовлення до 12,0 м. Поздовжні робочі стрижні мають діаметр 12 … 25 мм при кроці 200 мм, монтажна арматура звичайно діаметром від 8 до 12 мм при максимальному кроці до 600 мм. При необхідності сітки на заводах можуть бути піддані додатковій обробці – вирізці отворів, приварюванні додаткових стрижнів і гнуттю.
Сітки у вигляді рулонів мають широку номенклатуру по застосованій сталі, діаметрам стрижнів, розмірами осередків і ширині сіток. Довжина сіток не обмовляється, але маса окремого рулону не повинна перевищувати 1200 кг.
Монтажні петлі, виконані з арматури, є елементом збірних залізобетонних конструкцій і призначені для стропування при підйомі й установці.
Закладні деталі – металеві пластини, приєднанні до арматурного каркасу конструкції на зварюванні, необхідні для з’єднання збірних елементів між собою при зведенні будівель і споруд; стикування елементів здійснюють зварюванням закладних деталей, закладених в конструкції при їх виготовленні.
Хомути застосовують для з’єднання окремих робочих і монтажних стрижнів в готовий просторовий каркас.
Для армування попередньо-напружених конструкцій найчастіше використовують дротяну арматуру.
Дротяну арматуру поділяють на кілька типів:
• арматурний дріт низьковуглецевий класу В-I і високоміцний класу B-II;
• дротяні пасма з трьох-, семи- і багатодротяних пасів з правим скрутом, причому при перерізанні пасма дроту не розкручуються;
• дротяні високоміцні канати.
В останні роки починають широко застосовувати і неметалеву арматуру у вигляді скловолокна і азбесту, пластику.
Скловолокно в суміші з цементним розчином утворює стеклоцемент, що володіє високою міцністю, але невисокою водо-і газопроникністю. Міцність цементного каменю зростає при використанні рубаного скловолокна з хаотичним розподілом його в конструкції.
Також високими характеристиками міцності буде володіти монолітна конструкція при хаотичному розподілі в ній обрізків арматурних стрижнів і дроту.
Сподобалась стаття? Підпишись на оновлення сайту >>>
З повагою, адмін сайту “Буд-Інфо“
