Для виготовлення елементів опалубки використовують разноманітні матеріали. Підтримуючі елементи опалубки виконують головним чином із сталі і алюмінієвих сплавів, що дозволяє досягнути їх високої оборотності.Існують різні типи опалубок.
Для опалубки (палуби) використовують деревину хвойних порід (сосна, ялина, модрина), листяних порід (береза та вільха), водостійку фанеру, сталь, пластики, металеву сітку, залізобетонні та армоцементні плити, деревинно-стружкові (ДСП) і деревно-волокнисті (ДВП) плити, поліпропілен з наповнювачами.
Деревину застосовують для виготовлення палуби у вигляді обрізних і необрізних дощок шириною не більше 15 см, для риштувань і кріплень – бруски розміром від 8 х 10 до 8 х 14 см, підтоварник діаметром 10- 14 см і кругляк діаметром до 20 см.
Переваги деревини – легкість обробки, невелика маса, можливість виготовлення будь-яких форм, обрисів, відносно низька вартість (тут прайс на будівельні роботи).
Недоліки деревини- викривлення, розбухання, усушка, мала оборотність через пошкодження в силу значного зчеплення з бетоном.
Після укладання бетонної суміші в опалубку одна сторона розбухає, а інша під впливом сонячних променів швидко висихає. В результаті виникає викривлення деревини, через щілини витікає цементний розчин, в бетоні утворюються порожнини і раковини. Заходи протидії цим процесам – застосування шпунтових дощок, покриття внутрішньої поверхні різними речовинами для зменшення сили зчеплення опалубки з бетоном.
Водостійку фанеру використовують тільки для обшивки. Вона має значну оборотність, забезпечує отримання якісних лицьових поверхонь бетону. Для підвищення оборотності необхідно, щоб лицьова поверхня опалубки була в рівні з елементами каркаса і постійно змащувалася.
Фанеру ламіновану використовують в якості обшивки (палуби) для монолітних бетонних робіт. Листи випускають розмірами від 1200 х 2400 до 1250 х 2500 товщиною від 6,5 до 27 мм, оборотність опалубки до 100 разів.
Сталь використовують для виготовлення всіх елементів опалубки.
Листову сталь товщиною 2- 6 мм застосовують для виготовлення палуби (обшивки) металевої опалубки.
Профільну сталь, в основному швелер та кутники, використовують для каркасу і опорних пристроїв, трубчасту сталь – для виготовлення інвентарних несучих риштувань і підкосів. Болти, дріт і в основному залізні вироби застосовують для всіляких кріплень і з’єднань.
Сталева опалубка забезпечує гладку поверхню конструкції, що бетонується, легкість в розпалубкуванні, жорсткість, відсутність деформацій, значну оборотність. Таку опалубку доцільно використовувати не менше ніж при 50-кратній оборотності.
Недоліки металевої опалубки – висока вартість, значна маса і висока теплопровідність. Проте в даний час металеві опалубки знаходять все більше застосування через їх високу оборотність та можливість отримання гладкої і рівної бетонної поверхні.
Пластики об’єднують переваги сталі (міцність, багатократна оборотність, здатність не видозмінюватися при різноманітних температурно-вологісних режимах) і деревини (незначна маса і легкість обробки). Виключаються й недоліки цих матеріалів -деформативність деревини і корозія сталі. Мала жорсткість, підвищена гнучкість і відносно висока вартість пластиків роблять їх поки мало конкурентноздатними з іншими матеріалами. Пластики в основному використовують як тонкі захисні плівки, що наносяться на поверхні палуби з деревини та металу.
Знаходять застосування пластмасові опалубки, особливо армовані скловолокном. Вони мають високу міцність при статичному навантаженні, хімічно сумісні з бетоном. Опалубки з полімерних матеріалів відрізняються невеликою масою, стабільністю форми і стійкістю проти корозії. Можливі пошкодження легко усуваються нанесенням нового покриття.Недолік пластмасових опалубок – їх несуча спроможність різко знижується при термообробці бетону з підвищенням температури до 60 ° С.
Металеві сітки з осередками до 5 х 5 мм застосовують для виготовлення сітчастих і вакуум-опалубок.
Деревно-стружкові (ДСП) і дерево-волокнисті плити (ДВП) за своїми характеристиками знаходяться між деревиною і водостійкою фанерою і їх використовують в основному для виготовлення палуби, рідше для кріплення каркасу опалубки.
Тонкостінні армоцементні та залізобетонні плити – це такі плити, у яких зовнішня сторона гладка, а внутрішня – нерівна, з виступаючою арматурою. Це дозволяє при укладанні в таку конструкцію монолітного бетону досягати високого ступеня його з’єднання з даним видом опалубки. Ця опалубка називається незнімною, так як залишається в конструкції і працює як її складова частина.
Оборотність інвентарної опалубки з палубою з дощок, ДСП і ДВП – 5 … 10-кратна, опалубки з водостійкої фанери -50 … 100-кратна, сталевої опалубки- 100 … 700-кратна.
Комбіновані конструкції опалубки являються найбільш ефективними. Вони дозволяють найбільшою мірою використати специфічні характеристики матеріалів. При використанні фанери і пластика оборотність опалубки досягає 50 разів і більше, при цьому істотно зростає якість покриття за рахунок низької адгезії матеріалу з бетоном.
Опалубку з дерев’яних матеріалів захищають синтетичними покриттями. Плівки на палубу наносять методом гарячого пресування з використанням для просочення деревини рідких бакелітових смол, епоксидно-фенольних лаків, склотканини, просоченої фенолформальдегідом.
З’явилися комбіновані опалубки, в яких на металеву палубу наносять листовий поліпропілен. Знаходить застосування нове конструктивне рішення палуби, що складається з шарів листового поліпропилена, пінопропилена і алюмінієвої основи. Ці опалубні плити (листи) в даний час виготовляють товщиною 12, 15,17,23 та 27 мм. Їх перевагами є підвищені технічні характеристики: нульова гігроскопічність, стійкість до ультрафіолетового випромінювання і механічних пошкоджень, довговічність, наднизька адгезія до бетону, значне зниження маси опалубки, спрощене очищення поверхні палуби, відсутність мастила на поверхні.
Використання композитів із струмопровідним наповнювачем дозволяє отримувати покриття з регульованими режимами теплового впливу на бетон.
Сподобалась стаття? Підпишись на оновлення сайту >>>
З повагою, адмін сайту “Буд-Інфо“
