У дерев’яних або каркасних будинках найбільш поширені балочні дерев’яні перекриття з дощок, брусів або обтесаних на 2-4 канти колод, які укладають на несучі стіни з інтервалом 0,5 – 1 м. До бічних граней балок прибивають черепні бруски 50 х 50 або 40 х 40 мм. За ними укладають накат, який може бути виконаний як з дерев’яних щитів, так і з окремих дощок. Поверх укладають звуко- і теплоізоляцію, а потім по лагах кладуть настил з дощок в один або два шари.
Щоб балки від навантаження не провисали, їх стесують з невеликим підйомом до середини.
Максимально допустимий прогин дерев’яних балок становить 1/300 довжини прольоту(міжповерхове перекриття)та не більше 1/250 (горищне перекриття). Прогин балки в основному залежить від її висоти, а не ширини. Тому вигідніше збільшувати висоту балки, а не її ширину(в зменшенні ширини є теж своя межа). Оптимальне співвідношення сторін 7:5.
Товщина балок для міжповерхових і горищних перекриттів повинна бути не менше 1/24 її довжини. Наприклад, встановлюється балка довжиною 5 м. Значить, товщина її повинна складати 500/24 ??= 21 см.Брус можна замінити двома дошками загальним перетином, рівним необхідному. Дошки скріплюють між собою цвяхами у шаховому порядку через кожні 20 см. При більш частому укладанні замість колод (брусів) можна використовувати одинарні товсті дошки, поставлені на ребро.
Наприклад, дві балки прямокутного перетину 200 х 140 мм, укладені через 1000 мм можна замінити трьома дошками перетином 200 х 70 мм, розташувавши їх через 500 мм, або ж чотирма дошками перетином 200 х 50 мм з кроком 330 мм: дошка перетином 200 х 70 мм витримує вантаж 650 кг, перетином 200 х 50 мм – 420 кг, а в сумі вони будуть витримувати передбачуване навантаження.
Але краще в таких випадках застосовувати балки, склеєні з окремих ламелей товщиною не більше 44 мм( вони мають значно більший коефіцієнт міцності). Висота перерізу балок визначається розрахунком і знаходиться в межах від 1/10 до 1/15 прольоту. Клеєні балки розраховують як дерев’янні балки суцільного перетину.
Стикування над вертикальними опорами дерев’яних балок здійснюється за допомогою забитих під кутом цвяхів або фанерних (металевих) косинок.
Параметри балок в залежності від навантаження наведені в таблиці
підбір поперечного перерізу дерев’яних балок (28,6 KiB, 1 593 завантажень)
Кінці дерев’яних балок, які закладаються в зовнішні стіни, вважаються найбільш вразливим місцем перекриття, тому кінці балок обробляють розчином фтористого натрію на довжину 750 мм, а бокові поверхні ізолюють від кладки двома шарами толю або руберойда.Глибина опирання балок на стіни не менше 180 мм. Між торцями балок і кладкою залишається зазор не менше 30 мм. У цегляних, кам’яних і газо – і пінобетонних стінах зазор не менше ніж 50 мм, який закладають рейкою. Між рейкою і балкою прокладають смугу руберойду.
В доповнення теми: як захистити перекриття
Для забезпечення жорсткості і стійкості несучого кістяка будівлі балки через одну кріпляться до стін анкерами. Один кінець анкера закладають в кладку стін, а інший прибивають до балки.
Недоліки дерев’яних балок:
- схильності до гниття ;
- схильність до діяльності комах;
- висока пожежна небезпека.
Переваги дерев’яних балок:
- набагато менша вартість і вага в порівнянні з металевими і залізобетонними балками;
- простота в обробці;
- хороші звукоізоляційні і теплотехнічні характеристики.
Перекриття в каркасно-щитовому будинку являє собою систему несучих балок з чорновою підлогою, на якій влаштовують плаваючі дерев’яні покриття (плитку, паркет, лінолеум). Завершують влаштування перекриття обшивкою стелі приміщень на нижчележачому поверсі.
Сподобалась стаття? Підпишись на оновлення сайту >>>
З повагою, адмін сайту “Буд-Інфо“
